08 апреля, четверг 4 класс
https://www.youtube.com/watch?v=LbEp9LzmEek
1. Хто автор оповідання "Батько-колючка та його гніздечко"?
А) В.Іваненко
Б) О.Буцень
В) А.Давидов
2. Коли відбувалась подія?
А) Зима
Б) Весна
В) Літо
3. Яка риба не
зустрічається у творі?
А) Краснопірка
Б) Щука
В) Карась
4. Що думала про колючку рибка - краснопірка ?
А) Він кумедний
Б) Він загордів через своє вбрання
В) Він дуже злий
5. Що хотів знайти горчак?
А) Іжу
Б) Друзів
В) Підходящу черепашку
6. Що робив жук-плавунець
на обраному колючкою майданчику?
А) Почав походжати
Б) Почав шукати їжу
В) Почав будувати дім
7. Що зробив колючка аби
відігнати жука- плавунця?
А) Підвів голки і люто кинувся на нього
Б) Покливав на допомогу інших риб
В) Попросив віддалитися з
його місця
8. Що зробив наляканий жук?
А) Ображено відійшов
Б) Утік якомога далі
В) Бився за місце
9. Хто налякав краснопірок
А) Сом
Б) Карась
В) Щука
10. Якою була щука?
А) Молодою і недосвідченою
Б) Мудрою
В) Сильною і кмітливою
11. Чому колючка захищав
гніздо?
А) Він захищав ікру
Б) Він був жадібний
В) Він ховав їжу
12. Коли колючка відчув
себе вільним?
А) Коли мальки виплили вперше з гнізда
Б) Зовсім не відчув
В) Коли малята підросли і стали самостійно добувати їжу
2. Російська мова
Тема. Наречие как часть речи.
https://www.youtube.com/watch?v=j94XfUIqoGY
Списать,
вставить пропущенные буквы
Св..ркать,
г..л..рея, издал..ка. с..ребр..ный, р..внина, медл..н.. , р..шать, н..прав..,
н..нас..ный, в..зде, вежл..вый, езд..ть, агр..ном, вс.гда, ..рех,
к..л..ктивный, г..реть, вч..ра.
- Что можете
сказать о данной группе слов? (Словарные слова)
- На сколько
групп можно разбить данные слова и на какие группы? (Высказывания детей.
Существительные, прилагательные, глагол)
- Запишите
каждую группу по столбикам.
- Все ли
слова удалось записать?
- Какие
слова остались лишними? (издалека, медленно, направо, везде)
- Почему же
эти слова не относятся ни к какой группе? (не обозначают ни действия, ни
признаков, ни предметов)
- Кто знает,
как называют такие слова? (наречия)
-
Сформулируйте тему нашего урока. (Наречие)
– Представляем вам новую часть речи
– наречие.
– Цель нашего урока исследовать
наречие со всех сторон. Составим план нашего исследования. Вспомните, по какому
плану построены определения других частей речи. Например, глагол.
1. На какие вопросы отвечает?
2. Что обозначает?
3. С какой частью речи связано?
4. Как изменяется?
5. Каким членом предложения
является?
4.Физминутка.
Скажу я слово «высоко», а ты ответишь:
...
Скажу я слово «далеко», а
ты ответишь: ...
Скажу я слово «потолок», а
ты ответишь: ...
Скажу я слово «потерял», и
скажешь ты: ...
Назовите наречия. (высоко, близко,
низко, далеко)
5. Исследование по заданному плану
1. Прочитайте наречия, задайте
вопросы.
– На какие вопросы отвечает каждая
группа наречий?
Весело, интересно, дружно, неожиданно.
Вчера, сегодня, завтра,
потом, сейчас, давно.
Слева, внизу, справа,
вверху, вдали.
Налево, направо, вниз,
вверх, вперёд.
Сверху, снизу, справа,
оттуда, издали.
КАК?
КОГДА?
ГДЕ?
КУДА?
ОТКУДА?
2.Соединить вопросы и смысловую нагрузку наречия:
Где? Куда? Откуда? (вниз, далеко,
сверху, впереди, издали)
ЦЕЛЬ, ПРИЧИНА ДЕЙСТВИЯ
Почему? Зачем? С какой целью? (потому,
затем)
МЕСТО ДЕЙСТВИЯ
Как? Каким образом? (весело, тихо,
удивительно, быстро, ласково)
ВРЕМЯ ДЕЙСТВИЯ
Когда? Сколько времени? Как долго?
(вчера, скоро, медленно, завтра)
ПРИЗНАК ДЕЙСТВИЯ
После выполнения задания, группы
выставляют на доске соответствующие карточки.
3. Узнаем, с какой частью речи связано
наречие.
– От какого слова будете задавать
вопросы к наречию? Выпишите словосочетания.
– Сделайте вывод, от какой части
речи зависит наречие? – Правильно, от глагола! Древние римляне
наречие так и называли «приглаголием».
4. А сейчас узнаем как изменяется
наречие.
– Запишите все возможные
словосочетания с наречием «вчера» и глаголом «приехать» в женском и мужском
роде, во множественном числе. Сделайте вывод.
Дети: Наречие – неизменяемая часть
речи.
5. – Исследуем, каким членом предложения
является наречие?
– Определите, каким членом
предложения является наречие.
Наречия в предложении являются
обстоятельствами.
6. Работа над правилом
1. Наречие – это часть речи, которая
отвечает на вопросы КАК? КАКИМ ОБРАЗОМ? КОГДА? СКОЛЬКО ВРЕМЕНИ? ГДЕ? КУДА?
ОТКУДА? ЗАЧЕМ? и др.
Наречия обозначают признак,
время, место или направление действия.
Наречие – неизменяемая
часть речи.
В предложении наречия чаще
всего бывают обстоятельствами.
Дети: Это правило.
– Разделите правило на части. К каждой части поставьте вопрос
Закрепление
1. 1. Какой частью речи
является наречие?
А) служебная Б) самостоятельная
2. На какие вопросы отвечает?
А) Кто? Что? В) Что делает?
Б) Какой? Какая? Какое? Какие? Г) Где?
Куда? Откуда?
3. Что обозначает наречие чаще всего?
А) предмет В) признак предмета
Б) признак действия Г) действие предмета
4. Как изменяется наречие?
А) никак не изменяется В) по падежам
Б) по числам и падежам Г) по временам
5. Найди словосочетание с наречием
А) медленная музыка В) звучала медленно
Б) вышел на улицу Г) ветка яблони
6. Чаще всего наречия связаны с …
А) глаголами В) именами существительными
Б) именами прилагательными Г)
местоимениям
Итог
урока.
– Что такое
наречие?
– На какие
вопросы отвечают наречия?
– Какова
роль наречий в предложении?
Домашнее задание
1. Подбери наречия синонимы
Холодно –
печально –
тихо –
правильно –
верно –
весело –
скоро –
гладко –
торопливо –
2. Подбери наречия антонимы
Близко –
поздно –
вверху –
много –
громко –
грустно –
рано –
легко –
глубоко –
3. Музичне мистецтво
Тема. Музична мова композиторів різних країн. С: М.Глінка Романс «Венеціанська ніч». В: Муз. Е.Гріга, сл. А.Мукка Романс «Захід сонця».
https://www.youtube.com/watch?v=Cgu4egveU2g
https://www.youtube.com/watch?v=GLxdEn9iuqU
Сьогодні ми спробуємо порівняти
музичні мови композиторів різних країн і народів.
Послухайте відомий вам
музичний твір і визначте ім’я композитора й образний зміст твору.
Слухання музики
(Звучить «Захід сонця» Е. Гріга)
Романс «Захід сонця», який ми щойно прослухали, написав видатний норвезький
композитор Едвард Гріг.
У ньому змальована краса вечірньої пори, виражена любов до рідної природи. Ця
музика мелодійна, лірична і поетична.
Сьогодні ми продовжимо розучування романсу «Захід сонця». Пам’ятайте про
інтонаційну виразність і широту дихання кожної фрази.
Продовження розучування романсу «Захід сонця»
1. Находить тінь і день пройшов,
І згасло світло в лісі.
Багрянець золотом упав,
На землю тьми завіса.
В вечірній тиші чарівній
Беріз шепочуть віти…
На землю знов приходять сни,
Над світом віють мрії.
2. Як сумно з нами день прощавсь,
В тривозі гори спали,
Закрили квіти пелюстки
І птахи замовчали.
Завмерла далина і жде,
Вся плачучи росою,
Що швидко сонце зникне десь
За смугою ясною.
Караоке. Романс «Захід сонця»
Романс «Захід сонця» (мінус)
Слухання музики
Красу рідної природи змальовував у своїх творах і український композитор Микола
Віталійович Лисенко.
Прослухайте один із них і спробуйте зрозуміти образний зміст твору; дайте йому
свою назву.
Звучить «Баркарола» М. Лисенка
Микола Лисенко створив враження водного простору, передав спокійне погойдування
річкових хвиль.
Композитор використав мелодію відомої української народної пісні «Пливе човен».
А назвав він свій твір «Баркарола».
Відомості про баркароли – пісні гондольєрів
Баркарола народилася в прекрасному італійському місті – у Венеції, яку
називають «столицею Нептуна», «перлиною Адріатики». Венеція збудована на
островах і майже не має вулиць. Замість них місто перерізають канали. У них
навіть відчиняються двері будинків; до сходів прив’язані довгі чорні човни –
гондоли.
У гондолах, які пливуть нескінченними стрічками каналів, і народжуються
баркароли – пісні човнярів-гондольєрів.
Вони спокійні, мелодійні, плавні; в акомпанементі – розмірене погойдування у
своєрідному ритмі, наче хвилі набігають одна на одну.
Композитори полюбили м’який пісенний ритм баркароли (іноді її
називають гондольєра) – і вслід за венеціанськими народними піснями з’явилися
баркароли, створені композиторами різних країн.
Слухання. М. Глінка. Романс «Венеціанська ніч»
Видатний російський композитор Михайло Іванович Глінка майже три
роки жив в Італії. Він був вражений природою, побутом і співацькою культурою
цієї країни. Під впливом італійських народних пісень Глінка створив свій
найпоетичніший, найсвітліший романс на слова Івана Козлова «Венеціанська ніч».
У ньому композитор передає поетичну красу літньої італійської ночі
і мрійливі настрої, що їх викликають, як казав сам Глінка, «м’яке оксамитове
повітря», тиша, срібляста вода та звуки ніжної баркароли.
Прослухайте цей твір і спробуйте уявити картину, що описав Глінка.
Доповніть її своїми враженнями.
Поміркуйте, якою є музика? Які засоби, прийоми застосував композитор, щоб
створити саме такий музичний образ?
(Звучить «Венеціанська ніч» М. Глінки)
Музика вражає світлом, ясністю і простотою.
А це тому,
що в романсі композитор застосував дуже прості, але виразні музичні прийоми –
спокійний ритм баркароли (ритмічне погойдування) та гнучку, й водночас виразну,
лінію мелодії.
Підсумки уроку
Ми наче побували в цьому італійському місті завдяки композиторам
різних народів. Незважаючи на те, що автори музичних творів, з якими ми
познайомилися на уроці, жили в різних країнах, ці твори близькі за своєю
мелодійністю, ліричністю і поетичністю, а також за емоційним ставленням
композиторів до краси рідної природи.
Так. Можна не знати ні норвезької, ні української, ні російської
мов, але відчувати і розуміти музику і норвезьку, і українську, і російську,
тому що музичні мови різних народівмають чимало спільних рис.
Комментарии
Отправить комментарий